визначення психогенетики
Термін психогенетика повинен контекстуалізуватися в рамках психології, оскільки це теорія пізнання, а точніше, навчання.
Психогенетична теорія - це пояснювальна модель, в якій встановлюються існуючі взаємозв'язки між розумом (психікою людини) та походженням (генезисом) еволюційних процесів, що розвиваються в особистості. Ця теорія була розроблена швейцарським психологом Жаном Піаже, починаючи з 1930-х рр. Її головним об'єктом вивчення є людські знання та його закони, і, особливо особливим чином, мислення стосовно дитинства. Велике досягнення Піаже полягало в тому, щоб показати, що дитина має специфічний спосіб мислення та свої власні розумові схеми чи закони. Дослідження Піаже мали помітний вплив на сферу навчання в школі.
Загальні принципи психогенетики
В основі людських знань лежить зв’язок між довкіллям та навчанням.
Інтелектуальний розвиток у дітей залежить від зрілості їхнього розвитку, як інтелектуального, так і емоційного.
Щоб відбулося адекватне інтелектуальне та афективне дозрівання, дитина повинна досягти певного фізіологічного зростання (у зв’язках мозку, моторних навичках, сприйнятті та, зрештою, у всіх біологічних аспектах, що впливають на нього як на особистість).
Людський інтелект розвивається в процесі безперервної адаптації. На початковому етапі (приблизно до 2 років) засвоєння нових знань є імітаційним та несвідомим, і дитина приймає приємні або безпечні установки.
На наступному етапі дозрівання (з 2 років) дитина починає вільно рухатися, починає усвідомлювати навколишній світ і все це з включенням мови, мови, яка є більш символічною, ніж логічною (на цьому рівні дитина представляє чіткий егоцентризм, і світ обертається навколо нього, а, з іншого боку, дитина проявляє анімістичне бачення реальності, тому речі мають свою власну душу).
Починаючи з 3 років, дитина переходить на різні рівні зростання: гра як символ, пов’язаний з емоціями, суб’єктивним мисленням, першими логічними розумовими операціями тощо.
Психогенетика та навчання
Вивчення різних стадій дитячого розуму було ключовим для розробки стратегій процесів навчання та розробки ефективної освітньої методології.
На думку Піаже, виховні методи повинні базуватися на параметрах психогенетики. Таким чином, дитина повинна засвоювати нові знання лише в тому випадку, якщо вона досягла відповідного дозрівання, щоб правильно їх засвоїти.
Фотографії: iStock - PeopleImages / futurewalk
