визначення спростування
Згідно з офіційним визначенням цього терміна, ми можемо сказати, що спростування - це акт суперечності, демонстрації протидії або заперечення певного аргументу, пропозиції чи ідеї за допомогою мовлення. У цій дії можна вдатися до інших тверджень (як уже існуючих, так і нових), які слугують аргументованим запереченням першої справи.
Спростування є одним з найважливіших елементів аргументованого процесу, а також наукового методу, за допомогою якого намагаються встановити справжні та обгрунтовані теорії для вивчення кожної дисципліни. Це момент, коли запропонована теорія заперечується через відсутність доказів, що підтверджують її, а також наявність неправильних елементів у її складі. Добре зроблене спростування іноді може бути недійсним, якщо аргументи, використані для заперечення, корисні для такої дії. Це одна з характеристик мови та дискурсу, в якій правильна аргументація певних ідей важливіша за саму істину.
Коли теорія, пропозиція чи ідея спростовуються, аргументи та обґрунтування, необхідні для досягнення найкращих результатів, повинні бути використані належним чином і, таким чином, зробити спростування справжнім та доречним. Таким чином, причини, які вважають, що ідея повинна бути спростована, повинні бути належним чином затверджені та обґрунтовані.
Для здійснення спростування воно використовується в першу чергу для вказівки на суперечності в теорії. Це означає, що в пропозиції або аргументі є елементи, які протиставляються один одному і суперечать один одному, роблячи цілу пропозицію недійсною. Спростування може бути завершено дією, відомою як адинатон, в якій представлена неможливість певних елементів, оскільки вони абсурдні або недійсні для використання запропонованої теорії.
