redivivaedizioni.com

Термін автаркія використовується для позначення того типу економіки, політики чи суспільства, який покладається на власні ресурси, не вимагаючи або підтримуючи контакт із зовнішнім середовищем. Аутаркія є характерним явищем деяких історичних етапів з різних причин, а також історичних особливостей кожної країни. Зазвичай автаркія сьогодні не є стійкою ситуацією через високі взаємозв'язки та економічний обмін, що існує між різними частинами планети.

У всіх людських суспільствах існують дві основні осі, що визначають розвиток спільноти: економіка та політика. З політичної та економічної точок зору були запущені різні моделі: рабська система, феодальна система або змішана економіка, що виникла з капіталізму та соціалістичної доктрини. Однією з найбільш унікальних систем була автаркія.

Для нього характерні такі риси: чіткий націоналістичний компонент, ізольований політичний режим, відкинутий міжнародним співтовариством, та економіка, що суперечить вільному руху товарів і капіталів. За звичайних умов жодна країна не обирає автаркічну систему

Аутаркія в людському масштабі

Хоча цей термін зазвичай застосовується стосовно економічної політики деяких країн, не слід забувати, що він також використовується для позначення певних людських ситуацій. Отже, автаркічна людина - це людина, яка є незалежною і не потребує чиєїсь допомоги, щоб самостійно справлятися. Ця особа буде прагнути до ізоляції і, наскільки це можливо, уникатиме контактів з іншими людьми.

Поняття автаркії можна застосувати до багатьох сфер людського життя. У цьому сенсі автаркію можна визначити як здатність здійснювати різні види діяльності або мати певні свободи діяти самостійно і без необхідності контролю або домінування з боку більшого суб’єкта. Таким чином, це поняття може застосовуватися до установ чи утворень, які, будучи автаркічними, не залежать від урядів чи інших установ.

Однак слово автаркія зазвичай стосується аспектів економіки, коли регіон або країна виробляє елементи, які споживає, і не вимагає втручання в торгівлю з іншими регіонами. Ця політика автаркії на економічному рівні стає загальною, коли країни прагнуть насамперед захистити промисловість або місцеве виробництво від надходження товарів з-за кордону, які не є ні більшими, ні меншими, ніж конкуренція. Без сумніву, автаркія може бути корисною для регіону, оскільки вона усуває пряму конкуренцію, але вона також може загрожувати цьому, оскільки це означає, що продукція цього автаркічного регіону також не зможе торгуватися та експортуватися до інші регіони.

Ця модель суспільства пов'язана з тоталітарними режимами або з країнами, ізольованими від міжнародної сцени.

Основна передумова автаркічної країни полягає в наступному: усі використовувані ресурси видобуваються однією і тією ж країною. Як логічно, це має наслідком великий вплив на економіку, зникнення зовнішньої торгівлі. Іншими словами, експорт та імпорт вже не є частиною економіки країни.

Часом деякі країни приймали рішення вжити якихось автаркічних заходів, таких як введення тарифів або суворий прикордонний контроль, щоб запобігти надходженню іноземних товарів.

Справа Іспанії після громадянської війни (1936-1939)

У повоєнний період бракувало продовольства, і це сприяло розвитку чорного ринку, також відомого як чорний ринок. Держава запровадила харчові норми для забезпечення виживання населення. З іншого боку, у ці роки був тривалий період посухи.

У цьому контексті країна була політично ізольованою, оскільки легітимність режиму не була визнана на міжнародному рівні. З боку самої держави просувалася автаркічна система, яка дозволяла б економічну самодостатність, і таким чином не було б економічної залежності від інших країн.