визначення гноблення

З одного боку, утиск виражає внутрішнє нездужання. Якщо це фізичне відчуття, це стосується задухи в грудях, що спричиняє дихальний дистрес або певний біль.

Цей тип дискомфорту також можна використовувати в духовному або психічному сенсі. Це трапляється, коли ми маємо проблему або страждаючу ситуацію, і цей дискомфорт створює відчуття жалю. У цьому сенсі пригноблення характерне для ситуацій великої напруги або емоційного стресу, спричинених несприятливими особистими обставинами; робоча проблема, сім'я або частіше любовне розчарування.

Утиск на політичній площині

Окрім фізичного чи психологічного значення, гноблення відноситься до колективних явищ на політичній арені. Це те, що відбувається, коли народ чи нація зазнають тиранічного режиму. У цьому контексті режим діє як гнобитель, а населення в цілому - пригноблене. Протягом історії були моменти особливого гноблення, особливо в умовах диктатури або тоталітарних режимів. Коли лідери здійснюють владу, піддаючи громадян репресіям, виникає загальне розчарування, колективне відчуття неможливості стосунків повноцінно та з розумним рівнем свободи. Зіткнувшись із цим почуттям, зазвичай виникає прагнення до свободи, що викликає народну реакцію, спрямовану на припинення політичного гніту. Це траплялося в більшості революційних процесів.

Утиск з політичної точки зору передбачає відносини влади. А влада - це дія примушення когось нав'язати ряд настанов чи норм, які вони не виконували б за власним бажанням. У демократичних країнах існують механізми влади, але вони легітимізовані виборчою владою, і паралельно існує розподіл влади (виконавча, законодавча та судова), що послаблює рівні утисків, які демократичний режим може здійснювати щодо громадян.

Найчастіше гноблення відбувається в рамках диктатур або додемократичних форм правління. Це люди, які більшістю страждають від деспотичної політики. І це приймається, оскільки громадяни мають страх. Страх стає ключовим механізмом провокування гноблення, оскільки лідери застосовують суворі покарання або санкції за будь-яку загрозу. Репресії та відсутність свободи додають страху, створюючи середовище великих соціальних заворушень. Гноблення застосовується до груп меншин або груп, які переживають нестабільну ситуацію: циган, гомосексуалів, опонентів та тих, хто критикує певну владу.

В історії людства існують періоди утисків і свободи двох постійних і протилежних сил. Це боротьба між гнобителями і пригнобленими.