визначення логарифму
За велінням математики , логарифм є показником, який необхідно підняти певний позитивний кількість для того , щоб зробити певну кількість . Він також відомий як обернена функція експоненціальної функції.
Тим часом математична операція називається логарифмуванням, за допомогою якої, отримуючи результуюче число та ступінь потужності, потрібно буде знайти показник, до якого потрібно буде підняти базу, для досягнення згаданого результату.
Як і у випадку додавання та множення, які мають свої протилежні операції, ділення та віднімання, логарифмування має зворотну функцію степенування.
Приклад: 10 (2) = 100, логарифм 100 в основі 10 буде 2, і це буде записано таким чином: log10 100 = 2.
Цей метод обчислення за допомогою так званих логарифмів пропагував Джон Нейпір на початку XVII століття.
Логарифмічний метод не тільки сприяв прогресу науки, але й став фундаментальним інструментом у галузі астрономії завдяки спрощенню дуже складних обчислень.
Логарифми широко використовувались в геодезії, в деяких галузях прикладної математики та в морській навігації, коли калькулятори та комп’ютери ще не були конкретним фактом, яким вони є сьогодні.
