Нео-біхевіоризм - визначення, поняття і що це таке

Біхевіоризм базується на фундаментальній ідеї: стимул А викликає реакцію В, а механізм, що пояснює цю взаємодію, зумовлений. Цей підхід був нюансований і доповнений з 1930 р. Баченням психологів з питань поведінки, таких як Скіннер, Торндайк і Халл. Нео-біхевіористи стверджують, що змінних стимулу, реакції та обумовленості недостатньо для розуміння поведінки, тому також необхідно розуміти психічні процеси, які впливають на людину.

Біхевіоризм - це течія психології, яка розпочалася на початку 20 століття, а її найвищим представником був Дж. Б. Ватсон

Основними осями біхевіоризму є такі: об’єктом вивчення психології є спостережувана поведінка, а методом, яким слід керуватися, є експериментальне спостереження. Таким чином, біхевіористський підхід порвав з попередньою традицією, коли аналізувались стани свідомості, а самоаналіз був основним методом аналізу.

Фундаментальні аспекти необіхевіоризму

Основним об'єктом дослідження є навчання, а мета цього потоку - створити загальну теоретичну базу навчання.

Існує аналогія між розумом людини та комп’ютером. Починаючи з цієї подібності як моделі, необіхевіористи пояснюють, що відбувається в свідомості, коли здійснюється певна діяльність. Це означає, що особистість не можна розуміти як простий організм введення та виведення інформації, але необхідно проаналізувати психічні процеси, що втручаються в їх поведінку.

Слід зазначити, що психічні процеси не можна спостерігати, але вони відіграють певну роль у поведінці людини, як це відбувається з очікуваннями або когнітивними картами.

Нео-біхевіоризм зосереджувався на таких питаннях, як емпатія, мотивація та сприйняття

Що стосується навчання, психологи цього часу приділяють увагу тим аспектам, які втручаються в процес навчання, таким як мова чи емоції.

Нео-біхевіоризм підкреслює роль середовища в процесі навчання та важливість методів контролю поведінки. Таким чином, навколишнє середовище діє як підсилюючий механізм для особистості як у позитивному, так і в негативному сенсі. Отже, якщо підкріплення модифікується в певному середовищі, можна буде спровокувати зміну поведінки людини.

Особистість індивіда є результатом трьох пов’язаних параметрів: особистого та соціального середовища, в якому він живе, підкріплення, яке він отримує, та психічних процесів, які він створює.

Фотографії: iStock - Еніс Аксой / Настя11


$config[zx-auto] not found$config[zx-overlay] not found