redivivaedizioni.com

За вказівкою лінгвістики слово денотат - це те, яке використовується для позначення найосновнішого значення, яке подає слово, і яке, як таке, знають його всі особи, які розмовляють мовою .

Буквальне значення слова і позбавлене будь-якої суб’єктивності

Тобто денотація - це пряме значення, офіційне та найбільш поширене посилання, яке має слово, як воно з’являється у словнику відповідної мови, і яке не має будь-якого типу суб’єктивності з боку мовця .

Це значення або посилання вказує на взаємозв'язок, що існує між мовним знаком та його референтом.

Денотативне значення таблиці вказує на те, що це предмет меблів, зазвичай виготовлений з дерева, а також може бути виготовлений з інших матеріалів, що складається з горизонтального столу, який буде підтримуватися одним, двома, трьома, чотирма або більше вертикальні ноги, і що люди використовують його, щоб їсти, працювати, готувати, серед інших функцій.

Іншими словами, щодо денотату не буде суперечностей, а також, як ми вже вказували, суб'єктивності, оскільки виражається універсальне значення терміна, щодо якого існує конвенція.

Словом, об’єктивність та денотація - це союз, вони йдуть рука об руку.

Інше значення слова, яке виражає вдячність або емоцію: конотація

Тим часом слід зазначити, що слова мають два значення, з одного боку згаданий денотатив, а з іншого боку конотатив , який визначатиметься цією цінністю, емоцією та почуттям, яке люди застосовують до цього терміна як наслідок формального значення, з яким асоціюється слово .

Так, наприклад, слово зґвалтування, буквальне значення якого передбачає дію та результат зґвалтування, що передбачає порушення закону чи сексуальне насильство над кимось, полягає в тому, що для більшості людей це слово матиме негативний відтінок. Тобто це термін, що пропонує неприємне запитання, хибний злочин, а отже, його зміст матиме той самий зміст.

Інший приклад для подальшого роз'яснення проблеми - день народження, це слово, яке більшість людей асоціює зі святом, радістю, однак може трапитися так, що людина викликає сумні спогади, а отже, змінюється відтінок позитивного виду, який завжди обертається навколо слово.

Усі терміни мови мають ці два обличчя: коннотація та денотація, пріоритетність характеристик, досвіду та контекстів відправника та одержувача та цілі відповідно.

Денотативний аспект слова важко змінювати з часом, однак ця зміна може вплинути на відтінок, який йому можна віднести.

Отже, з вищесказаного випливає, що конотація слова є протилежним поняттям, про яке йдеться.

Конотація - це суб’єктивне значення, яке приписується слову через непряму асоціацію з іншим і незалежно від реального значення слова, що відповідає денотату.

І те, і інше, і конотація, і позначення, доповнюють одне одного в мові, додаючи багатства та значення.

Використання конотації означатиме надання значення словам, які вживаються, і це перевищує їх буквальне посилання.

Це суб’єктивна інтерпретація, яка стосуватиметься почуттів, емоцій, відчуттів та переживань, які проживає оратор чи слухач.

Важливо, щоб ми чітко усвідомлювали, що всі слова мають одночасно денотативне та конотативне значення, оскільки, хоча для кожного слова існує визначення, для кожного з них також існує інша конотація, і це буде залежати від суб’єкта, який втручається наприклад, у спілкуванні або виступі з промовою.

У нашій мові ми використовуємо багато виразів не через буквальне значення слів, а через культурну асоціацію, яка існує з них, наприклад: "Марія має вигляд рисі", порівняння, яке має на меті виразити те, що Марія має хороший зір., оскільки рись точно характеризується дуже хорошим зором.

Пояснення питання знаками чи сигналами

І цей термін також використовується для вираження пояснення чогось, що отримується за допомогою підказок або сигналів.

Наприклад, виходячи з певних ознак, можливо, хтось несе відповідальність за скоєний злочин.

Ці вказівки або ознаки зіставляються слідчими розглядуваної справи, і якщо вони виявляться істинними або відповідними, можна буде приписувати вину в тому, на кого вказують ці ознаки.