визначення індивіда

Поняття особистості, безсумнівно, має велику складність і багатство. У технічному плані він символізує все, що не можна розділити, хоча в загальних рисах він використовується для позначення людини або людини, оскільки не може бути розділений або фрагментований. Таким чином, людина є найменшою та найпростішою одиницею складних соціальних систем, а також джерелом, з якого вони створені та організовані.

Визначення поняття особистості можна встановити на різних рівнях. Якщо починати з онтологічного рівня, його існування, то безсумнівно, що поняття особистості було глибоко збагачене теоріями французького філософа Р. Декарта, який запропонував відому фразу "Я думаю, отже, я є". Завдяки цьому людина є такою, доки вона має здатність мислити, міркувати та використовувати свої раціональні дари. Водночас ця фраза розпізнає позиціонування особистості в середовищі, в якому вона існує, тим самим пов’язуючи себе з усім, що її оточує.

В іншому сенсі також пропонується ідея особистості як унікальної та неповторної істоти, яку неможливо скопіювати чи наслідувати, оскільки кожна виникає в конкретному середовищі, з певними фізичними можливостями та в конкретному історико-просторовому контексті. Всі ці елементи перетворюють його на неподільну істоту в собі і особливо, оскільки вони надають йому характеристики та риси, якими він буде володіти (значною мірою) протягом усього життя.

Однак людина як людина не є попередньо розробленим і заздалегідь встановленим елементом, а навпаки, це людина, здатна вчитися, отримувати знання, набувати навичок та розвивати культуру. Тут тоді входить роль, яку оточуюче середовище та співіснування з іншими людьми в суспільстві займають, щоб людина стала такою.