визначення ремінісценції
Ми можемо визначити ремінісценцію як ефект чи явище, що змушує нас пам’ятати про те, що було в минулому від певного елемента чи ситуації. Слово ремінісценція вживається у звичайній мові, можливо, більш поетично, ніж інші, оскільки воно передбачає делікатний і дуже крихкий рівень спогадів не як частину чітких та стислих фактів пам'яті, а як щось, що резонує в нашій свідомості, але не як або очевидним способом. У якийсь момент слово ремінісценція також використовується для того, щоб сказати, що хтось або щось може взяти елементи від іншої людини або іншого подібного об'єкта, і до цього воно нагадує.
Ідея ремінісценції також пов’язана з тим, що щось, ситуація, об’єкт, образ чи щось, породжене почуттями, є причиною пам’яті про щось минуле. Ремінісценція завжди починається з елемента, який повертає нас у минулі часи, і цей термін зазвичай використовується в позитивному сенсі, наприклад, коли ми хочемо посилатися на щасливі або радісні моменти, не обов'язково негативні. У цьому сенсі нагадування про інші пережиті моменти може з’являтися в нашій свідомості через те, що щось безпосередньо пов’язане із сьогоденням, як правило, з боку органів почуттів (зоровий образ, аромат, відчуття тощо).
У деяких випадках ідея ремінісценції може також набути духовного значення, і це так, коли йдеться про згадування минулих життів; образи, які в нашій земній свідомості не мають повного сенсу, але які завжди означають для нас щось емоційно, оскільки вважається, що вони відносять нас до минулого життя, в якому ми вже відчували такі відчуття або робили щось подібне. Ремінісценція в цьому сенсі широко використовується як поняття такими релігіями, як буддизм та індуїзм, які говорять не стільки про земне життя, скільки про ідею з'єднання з чимось вищим, чимось, що неможливо пояснити на практиці, і що воно є не що інше, як суть життя.
