redivivaedizioni.com

Когнітивний прикметник походить від латинського слова cognoscere, що означає знати. У психології та педагогіці цей термін використовується стосовно людської здатності засвоювати та засвоювати знання.

У галузі психології

Починаючи з 1950 року, психологія відмовилася від поведінкових постулатів, заснованих на модифікаціях поведінки, і розпочала новий курс з когнітивною або когнітивною орієнтацією. Ця нова тенденція фокусується на знанні розумової діяльності, яка втручається у сприйняття, думки чи пам’ять. Таким чином аналізуються психічні уявлення людей щодо біологічних, культурних та соціологічних аспектів.

Для Жана Піаже когнітивний процес навчання або когнітивна теорія зосереджується на розумінні думки. У цьому сенсі наше мислення визначає, з якими переконаннями та цінностями ми маємо повсякденне життя.

Піаже стверджує, що когнітивний розвиток відбувається у чотири періоди: сенсомоторний (до двох років), передопераційний (від двох до семи років), конкретний оперативний (від семи до дванадцяти) та офіційно операційний (від підліткового віку). Це означає, що інтелектуальний розвиток дитини починається з використання почуттів, а потім поступово створюються поняття.

Розвиток інтелекту відбувається тому, що людина прагне до когнітивного балансу. Іншими словами, ми прагнемо душевної рівноваги, в якій наш особистий досвід поєднується з попередніми зразками, які ми набули.

Когнітивізм або когнітивізм включає цілий ряд теорій, які вивчають, як ми обробляємо, зберігаємо та інтерпретуємо інформацію в свідомості. Отже, метою цієї парадигми є знання того, як людський розум здатний мислити, вчитися та діяти.

У галузі педагогіки

У когнітивній педагогіці студент задуманий як провідний процесор інформації, яку він здобуває. У той же час вчитель повинен бути організатором інформації та стимулювати навички мислення для змістовного навчання у студента.

У когнітивній моделі стверджується роль особистості в процесі навчання. У цьому сенсі студент повинен брати активну участь у їх навчанні, і водночас навчання залежить від попереднього розвитку серії розумових навичок, набутих у ранньому дитинстві.